Повернення "Летючого Голландця"

У двадцяті роки минулого століття Одеса була вагнерівським центром, розповідають наші музикознавці. Тут ставилися його опери, звучала його музика, відбувалися вагнерівські концерти, і це не дивно: народний комісар просвіти Анатолій Луначарський був прихильником великого німецького композитора. Усе змінилося водночас, коли до влади у Німеччині прийшов ще один прихильник Вагнера — Адольф Гітлер, і музика митця опинилася під забороною в СРСР.

Сьогодні, на ознаменування 200-ліття Ріхарда Вагнера, його музика повертається в Україну. І якщо в Одеському театрі опери та балету відбувся концерт «Всесвіт Вагнера», то «Донбас-опера» зважилася на сміливіший крок і поставила оперу «Летючий Голландець». Постановка (вона стала можливою за активної підтримки компанії Рината Ахметова «Систем Капітал Менеджмент» (СКМ) та посольства Німеччини в Україні) здійснена за оригінальною партитурою автора німецькою мовою. Бюджет вистави склав 3,5 мільйона гривень. Після семи прем’єрних показів у Донецьку «Летючий Голландець» вирушив у гастрольний тур Україною, і першим містом, у якому він кинув якір, була Одеса.

Напередодні одеської прем’єри творча група «Летючого Голландця» спілкувалася з журналістами.
Директор Одеського театру опери та балету Надія Бабіч подякувала донеччанам за їх ініціативу і висловила сподівання, що такі внутрішні гастролі українських театрів стануть традиційними і що невдовзі Одеський театр також приїде до Донецька зі своєю постановкою.

Генеральний директор «Донбас-опери» Василь Рябенький зізнався, що з хвилюванням чекає на прем’єру в Одесі, знаючи наші вокальні та хорові традиції.

Директор із зв’язків з громадськістю компанії СКМ Наталя Ємченко у свою чергу розповіла, що «Летючий Голландець» отримав підтримку цієї компанії завдяки тому, що тема опери — вічна і завжди нова тема кохання. Окрім того, навколо проекту зібралася група творчих людей, ентузіастів, для яких ця постановка стала справжнім викликом.

Подивитися прем’єру «Донбас-опери» прийшла «вся Одеса», у тому числі міський голова Олексій Костусєв, голова Одеської обласної ради Микола Пундик та інші посадові особи. У залі був аншлаг, Одеса з нетерпінням чекала нових вражень.
Якщо говорити про саму оперу, то за музичною естетикою «Летючий Голландець» — одна з перших, а значить, одна з найпростіших опер Ріхарда Вагнера. Музичний матеріал, який узяли одеські музиканти для ювілейного концерту, був набагато важчим і складнішим у виконанні.

Не секрет, що успіх вагнерівської опери багато в чому був зумовлений участю німецької сторони, а саме творчої групи у складі режисера Мари Курочки, сценографів Момме Хінрікса та Торге Меллера, художника з костюмів Юлії Хартунг.
Німецький режисер Мара Курочка, за її словами, за час своєї роботи відчула Україну як свою другу батьківщину — дідусь був українцем із Дніпропетровська. Її творча концепція вагнерівської опери дещо відрізняється від класичної. Родзинка — безліч цікавих режисерських знахідок, які дивують і захоплюють упродовж спектаклю, розкриваючи його основну ідею.

Опера починається проекцією на екран великої весільної фотографії, яка згодом оживає… Гості розходяться, наречена, яку всупереч її волі видають заміж за мисливця Еріка, закінчує життя самогубством. Усі подальші події вистави — передсмертне марево Зенти, котра все своє життя мріяла зустрітися з Летючим Голландцем, капітаном корабля-привида, легенда про якого вразила її уяву. Партію Зенти в Одесі виконала лауреат міжнародних конкурсів Леся Алексєєва (Національна опера України), яка досконало справилася з цією непростою місією.

Несподівано ліжко нареченої перетворюється на пліт, який несе її назустріч долі. Загалом, ліжко стало центральною деталлю сценічної декорації, з якого виповзали примари-привиди, розгортаючи полотно, що перетворювалося то на морські хвилі, то на весільний вінець героїні, то на розсипи діамантів, котрі Летючий Голландець запропонував норвезькому моряку Даланду за те, щоб той погодився видати за нього Зенту.

Спеціально для створення сценічних ефектів був придбаний унікальний відеопроектор, один із небагатьох у світі. Містичну атмосферу опери підкреслює величезний похилий поміст — імітація корабельної палуби. Творчій групі вдалося об’єднати і чудовий вокал, і художню постановку, і виконавську майстерність. Фантазійні моменти, задумані композитором, були втілені у життя за допомогою сучасних способів вираження.

Режисер протиставляє реальне життя і світ уяви, те життя, яке могло б відбутися, якби не умовності, заборони. Життя, наповнене сенсом, коханням, свободою, впевненістю в собі, радістю, натхненням. Життя, наповнене служінням одному, коханому чоловікові, вірністю, адже саме через вірність земної жінки Летючий Голландець може здобути прощення і повернутися на берег.

Партію головного героя — Летючого Голландця — зіграв Андреас Макко (Німеччина). Ми почули чудовий густий вагнерівський вокал, і, до того ж, виконавець статурою та акторською грою повністю відповідав образу чоловіка, якому жінка без вагань може віддати своє життя.

На прес-конференції Мара Курочка сказала, що під час спектаклю, якщо правильно його сприймати, у слухачів виникає катарсис — своєрідний процес очищення душі. Особисто для мене такий момент настав під час першої зустрічі моряка з Зентою, коли її батько привів Летючого Голландця додому. Це був момент зустрічі мрії з реальністю, бажання і його втілення. Дует Зенти і Голландця був сповнений надлюдської пристрасті, артистам вдалося передати увесь романтизм цього чудового епізоду. Мабуть, кожен з нас десь у глибині душі хоче, щоб його мрії здійснилися, і рідко хто вірить, що це можливо.

Вражав досконалий підбір артистів. Роль батька, норвезького моряка Даланда, виконав австрійський оперний співак Вальтер Фінк. Його густий бас і солідний вигляд вселяв справжню віру в те, що відбувалося на сцені.

Загалом, незвична для одеського слухача німецька мова звучала на сцені оперного досить органічно, хоча значну частину виконавців складали українські артисти. І солісти, і хористи спеціально готувалися до постановки з німецьким корепетитором Мальте Кроїдлом, запрошеним із Німеччини за рекомендацією праправнуки композитора Катрін Вагнер.

Хочеться окремо відзначити звучання хорів. Радісні хори матросів, а згодом дівчат і гостей не лише досконало співали, наповнюючи полотно опери народно-побутовими сценками, але й постійно рухалися по сцені. Артистам довелося співати лежачи, повзаючи, танцюючи, і це було дуже гармонійно, не створювало зайвої метушні.

На жаль, одеситам не пощастило побачити за диригентським пультом народного артиста України Василя Василенка, який служив нашому театру чимало років і нині обіймає посаду головного диригента «Донбас-опери», але його колега — диригент-постановник Михайло Синькевич із Маріїнського театру Санкт-Петербурга — викликав справжнє захоплення публіки своїм умілим, точним і вишуканим диригуванням.

Час вистави промайнув непомітно. Кожна сцена, кожен епізод викликали захоплення публіки, внутрішній драйв, відчуття несподіваної зустрічі з дивом творчості. І коли спектакль закінчився, під бурхливі оплески глядацького залу захотілося побачити його ще раз — високий професіоналізм усієї творчої групи «Летючого Голландця» не викликає сумнівів. Радує, що можливість ознайомитися з такою неординарною постановкою матимуть шанувальники опери у Львові та Києві. Один із найбільших велетнів людського духу Ріхард Вагнер повертається в Україну, тож побажаймо «Летючому Голландцю» попутного вітру!

Газета "Чорноморські новини"